4 вересня у Львові вперше відбулося традиційне релігійне, громадське та родинне свято греків «Панаїр», що означає «загальне зібрання» (від давньогрецького πανηγύρι («панегірі») і сягає візантійських часів (приблизно IV ст.). В Україні головним осередком його проведення було Приазов’я, зокрема Маріуполь, через тимчасову окупацію якого на Львівщині знайшли прихисток понад 5 тисяч греків. Організаторами «Панаїру» у Львові виступили Федерація грецьких товариств України та Благодійний фонд «КАВА». Захід відбувся за підтримки Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубинця та Посольства Грецької Республіки в Україні.
Свято включало як традиційні елементи, так і новочесні: спільне богослужіння, народні гуляння, виступи танцювальних колективів та співаків (серед яких Богдан Цісінський, Андрій Заліско та Наталка Карпа), майстер-клас грецького танцю, виставки, етнолекторій, видовищні змагання з грецької боротьби куреш та частування грецькими стравами. Партнером свята став Центр грецької мови та культури імені Арсенія Еласонського нашого факультету як учасник етнолекторія. Попри те, що викладачі кафедри знаходились у відпустках, доценти Ліна Глущенко, Маркіян Домбровський та Святослав Зубченко погодились взяти участь, запропонувавши теми виступів, які були позбавлені канцелярського стилю та мали заінтригувати слухачів.
Доц. Домбровський у своїй науковій розвідці «Епітафія Марка Ланґіша та доля його львівської династії» розповів про унікальну пам’ятку – єдину відому у Львові грекомовну епітафію початку XVII ст.: «Тут лежить доброчесний Маркос Ланґіш. До лона Авраама душа відійшла давно. Амінь. Пам’ять про смерть корисна для життя». Доповідач уперше представив її повне відчитання та переклад, виконані спільно зі студентами кафедри. Епітафія дала нагоду для розповіді про самого Ланґіша – грецького купця й підприємця, який оселився у Львові в другій половині XVI ст., одружився з українкою, здобув міське громадянство та став авторитетним членом православної громади і засновником помітної міщанської династії. На прикладі його родини було показано, як грецькі прибульці поступово вростали в місцевий соціум і ставали частиною історії міста.
Доц-ка Ліна Глущенко у своєму виступі «Від Одісея до грека Зорби: новогрецький вектор в історії класичної філології ЛНУ ім. Івана Франка» познайомила присутніх з тим, як кафедра класичної філології стала ще й промоутером новогрецької мови, як з’явився Центр грецької мови і культури ім. Арсенія Еласонського. Присутні почули про вивчення новогрецької мови студентами факультету іноземних мов та міжнародних відносин, членами грецьких громад Львова, про можливість отримати міжнародний сертифікат, про співпрацю з Маріупольським та Київським університетами, про перемоги студентів у Всеукраїнській олімпіаді з грецької мови, Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт зі спеціальності «Грецька мова та література» та конкурсах художніх перекладів з новогрецької літератури. Учасники лекторію дізнались про те, що Греція надала понад 150 стипендій для студентів, аспірантів та викладачів університету, про неабиякий інтерес грецьких офіційних осіб до нашого університету, зокрема послів, серед яких і теперішній посол Греції пан Дімітракопулос. Доповідачка зупинилась на участі разом із Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника в унікальному науковому проєкті, присвяченому створенню бібліографічного покажчика «Візантійської бібліотеки» митрополита Андрея Шептицького. Своє слово Ліна Михайлівна завершила уривком з художньої стрічки «Грек Зорба» за романом всесвітньо відомого письменника Нікоса Казандзакіса, героєві якої весь світ зобов’язаний народженням одного із сучасних культурних символів Греції – популярного танцю сіртакі.
Святослав Зубченко, перекладач і доцент кафедри класичної філології, прочитав лекцію на тему “Перекладацька магістраль “Україна-Греція””, в якій розкрив увесь шлях перекладу новогрецької літератури українською за 35 років з часу відновлення Незалежності України. Доповідач запропонував власну періодизацію перекладацького процесу, розбивши його на три часові відрізки (етап періодики 1991-2004, хрестоматійний етап 2005-2014 та етап книжковий 2015-2026), і виокремив дві перекладацькі школи (“старшу”: Г. П. Кочур, О. Д. Пономарів, І. П. Бетко та “молодшу”: А. О. Савенко, М. Т. Мокрівська), відзначив основні перекладацькі здобутки за цей час (кілька окремих видань К.Кавафіса, регулярний переклад кіпрських авторів та видання антологій), окреслив виклики, насамперед повʼязані з агресією Російської федерації проти України (вбивство перекладачів, окупація Маріуполя, знищення книжкових складів, зокрема видавництв “Основи” та “Readberry”, які долучалися до видання грецьких авторів). Під кінець виступу доповідач наголосив, що рух перекладацькою магістраллю, як і всякою іншою, здійснюється у двох напрямках, тому надав слово Діані-Катерині Горін, студентці відділу класичної філології, яка виголосила “Заповіт” Тараса Шевченка у новогрецькому перекладі поета Янніса Ріцоса.
Було дуже приємно бачити серед присутніх декана факультету Л. А. Бораковського, заступницю декана з наукової роботи О. В. Татаровську, завідувачів кафедр: Л. В. Мацевко-Бекерську, Н. О. Микитенко, Р. І. Дудка з родинами; колег з рідної кафедри та факультету: М. Мокрівську, І. Романюк, Л. Олійник, І Кушнір, Р. Кохан, Д. Булигу та студентів відділу класичної філології. Розділити наше свято завітали колеги з Львівського національного медуніверситету імені Данила Галицького: Л. Смольська, С. Антонюк-Кириченко, М. Цупер, а також наша випускниця, професорка Києво-Могилянської академії Н. Яковенко.
Виступи наших трьох учасників етнолекторію (всього було 9) отримали найвищу оцінку: захоплення, світовий рівень, планка, яку не здолати, лекція варта всіх виступів, разом узятих, блискучий і надихаючий виступ, море емоцій, кузня талантів, своєрідна профорієнтація, гідне представлення факультету та університету, .хто не прийшов, багато втратив, захват від грецької вимови студентки Діани-Катерини Горін, Атмосфері свята, безумовно, сприяло те, що воно відбувалось у розкішних і мальовничих Митрополичих садах на Святоюрській горі. Впевнена, що наступного разу нас знову покличуть, адже ми довели, що ми того варті.
УГКЦ. [1, 2, 3] https://www.youtube.com/watch?v=aKen4qv7yfM
https://portal.lviv.ua/news/2026/09/04/u-lvovi-vpershe-provely-sviato-hretskoi-kultury
