30 березня у рамках святкування 205-ої річниці Грецької національно-визвольної революції відбулось чергове засідання міжвузівського наукового онлайн-семінару, що об’єднує неоелліністів з Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Одеського національного університету імені Іллі Мечникова та Маріупольського державного університету. На семінарі з лекцією «Рід Іпсиланті та Грецька революція» виступив доктор історичних наук, зав. Сектору Інституту історії України НАН України Валерій Томазов. Ініціював захід Центр грецької мови і культури імені Арсенія Еласонського факультету іноземних мов. Перед початком лекції слово взяла директорка Центру, доцентка кафедри класичної філології Глущенко Ліна, яка привітала усіх присутніх, відрекомендувала спікера – відомого в Україні історика, педагога, громадського і культурного діяча, фахівця у галузі історичної генеалогії, біографістики, некрополістики, просопографії, етнічної історії України та надала йому слово.
Під час лекції присутні мали змогу отримати вичерпну, насичену історичними фактами інформацію про рід Іпсиланті – фанаріотську аристократію, представники якої були господарями Валахії та Молдавії. Через переслідування з боку Османської імперії родина знайшла притулок у Києві. У маєтку на Печерську (який зберігся донині), формувалися плани майбутнього повстання. Ключовими постатями цієї родини були Костянтин Іпсиланті, який першим оселився в Києві і став символом опору та меценатом для грецької діаспори, його сини Олександр, Дмитрій, Микола та Георгій.
Основною постаттю у боротьбі греків за свою свободу став Олександр Іпсиланті, старший син Костянтина. У 1820 році він очолив таємне товариство грецьких патріотів «Філікі Етерія» («Товариство друзів»). У лютому 1821 року він перетнув річку Прут, увійшовши в Молдову з невеликим загоном, і видав звернення до греків. Проте через пів року його загони зазнали поразки, сам Олександр при спробі втечі був арештований австрійською владою. Покарання відбував у замку Паланок в м. Мукачево, який тоді був в’язницею. Після арешту Олександра його справу продовжив його брат Дмитрій Іпсіланті, який здобув вирішальні перемоги, що призвели до незалежності Греції.
Родина Іпсиланті, без сумніву, посідає одне з ключових місць у грецькій історії, не забувають про неї також в Україні. На честь Костянтина Іпсіланті названо провулок у Печерському районі міста Києва, а в замку Паланок планується встановити меморіальну таблицю на честь Олександра Іпсиланті.
Після лекції, яка супроводжувалась цікавою аргументаційною презентацією, відбулась дискусія, в ході якої науковець відповів на питання, поставлені присутніми. У заході взяли участь доцент кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, директор Центру елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Савенко, ст. викладач кафедри суспільних комунікацій та регіональних студій факультет міжнародних відносин, політології та соціології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Андрій Малахіті, старший викладач кафедри латинської та іноземних мов ЛНМУ ім. Данила Галицького Соломія Антонюк-Кириченко, доцент кафедри класичної філології Святослав Зубченко, голова Товариства греків Приазов’я «ЕНОЗІС» Михайло Богдан, заступник голови громадської організації «Харківське міське товариство греків «Геліос» Алла Френкель, а також студенти кафедри класичної філології ЛНУ імені Івана Франка.
Комунікаційний та технічний бік заходу забезпечувала асистент кафедри класичної філології та секретарка Центру грецької мови та культури ім. Арсенія Еласонського Мар’яна Мокрівська.